«Consumor aliis inserviendo»
«Світячи іншим – згораю сам»

"Не гамірливі столиці є вирішальними
осередками в історії світу і святості,
а тихі місцини молитов людей.
Там де моляться, там і вирішується не
тільки наша доля після смерті,
але також і хід подій
у цьому світі"

Папа Іван Павло ІІ

Покора дружини

Ефесян 5:22 «Жінки нехай коряться своїм чоловікам, як Господеві,  бо чоловік голова жінки, як і Христос голова Церкви, свого тіла, якого він Спаситель.  А як Церква кориться Христові, так у всьому й жінки - своїм чоловікам»

 Дуже потрібною для сім’ї є вимога любові від чоловіка та поваги і покори від дружини.

 Коли жінка кориться своєму чоловіку, то це найкращий вияв послуху Богові. І щойно тоді, коли жінка послухається Божого Слова і буде коритися своєму чоловіку,  побачить, які переміни це принесе в їхнє життя. Разом з тим, є кілька «правил», зокрема:

 

-          дружина повинна коритися своєму чоловікові як Господеві;

-          жінка повинна коритися з радістю, як і церква кориться Христові;

-          дружина повинна коритися чоловіку в усьому, що не суперечить Божим законам;

-          дружина повинна виявляти покору своїми ділами, без слова;

-          покора повинна супроводжуватися повагою

-     дружина повинна коритися лише своєму чоловікові;

-       дружина повинна коритися з лагідним і тихим духом. Найбільша краса жінки – це її внутрішня краса і покора.

 

 

Покора – це природна реакція на любляче лідерство. Якщо чоловік любить свою дружину так, як Христос – свою Церкву (Ефесянам 5:25-33), то покора – це природна відповідь дружини своєму чоловікові.
Жінка була створена із ребра Адама. Не з його голови, аби правити ним, не з ноги, щоб топтати його, а з ребра – щоб бути рівною з ним, захищеною; бути близько до його серця, аби бути коханою.
Дружина має коритися своєму чоловікові не тому, що вона є другорядною, але тому, що саме таким чином шлюб був створений Богом. Покора не означає, що дружина повинна бути «ганчіркою» для чоловіка. Абсолютно ні – з допомогою Святого Духа дружина підкорюється своєму чоловікові, а він самовіддано кохає її.

З огляду на біблійні стандарти і природу обох статей варто окреслити ряд сфер життя родини, які належать до компетенції чоловіка:

1. Підтримання порядку в родині, планування всіх подій.
2. Планування сімейного бюджету, управління витратами.
3. Турбота про якісне і різноманітне харчування родини.
4. Виховання дітей : навчання і покарання.
5. Опіка над самопочуттям жінки: від фізичного до емоційного.
6. Первосвященик і єпископ домашньої церкви.
7. Віддати жінці все, що має, і самого себе.

«Треба, отже, щоб єпископ був бездоганним, однієї лише жінки чоловіком, тверезим, розважливим, чесним, гостинним, здібним навчати, ...щоб власним домом добре правив та щоб дітей тримав у послусі з всякою повагою, - бо хто не знає рядити власним домом, то як він буде дбати про Церкву Божу?»(1Тим.3,2-3;5).

Якщо власна сім`я не є нашою фортецею, то нею не зможе бути і спільнота, не можна говорити про якусь духовну боротьбу, якщо в нас діряві тили! Тому «нехай же кожний з вас зокрема любить свою жінку так, як себе самого, а жінка нехай поважає свого чоловіка »(Еф.5,33)!