Чого ж хочуть жінки ?

То чого ж хочуть жінки і чому вони лишаться нещасними?

Якщо охопити весь перелік жіночих «хочу», то легко помітити їхню суперечливість. 

Жоден живий чоловік не зможе покрити собою весь список жіночих вимог. У самому кращому випадку, тільки його половину.

Але ні чоловіки, ні жінки цього не усвідомлюють. Кожна жінка шукає чарівного принца, який втілить в собі всі риси і властивості, про які вона фантазує. 

А чоловіки, не розуміючи що відбувається, ламають себе на догоду жінці або бунтують проти вимог змінитися. Але результат завжди один — стосунки, які, можливо, починалися як казка і подарунок долі, виявляються зруйнованими.

Жінка не розуміє власної суперечливості і не може відмовитися від своїх бажань. Вона, скоріше, звинуватить свого чоловіка в тому, що він замало її кохає, ніж виправить себе.

Але навіть якщо чоловік її бажанням потурає, то і це її не влаштовує. Підкорений чоловік жінці вже не потрібен, і тоді починається новий виток звинувачень, — тепер уже в слабкості. Так до тих пір, поки стосунки не розлетяться на шматки. 

 У формуванні таких поглядів бере участь безліч факторів, але, головним чином, це питання виховання. Від матері до доньки, з покоління в покоління цей принцип використання чоловіка у власних цілях передається кожній жінці.

 Втім, далеко не все тут залежить від батьків, тому що сила соціального тиску і без того досить велика, щоб внести вірус жіночої зарозумілості в формуючу психіку.

 Телесеріали, реаліті-шоу, «авторитетні» глянцеві журнали та інші засоби соціальної сугестії з малих років вчать дівчаток до того, як привабити чоловіка, як його до себе прив'язати і, як його потім використовувати. 

Кокетство — це бойове мистецтво з маніпулювання чоловіками, яке входить в програму обов'язкової жіночої освіти.

Крім того, кожній дівчинці, щоб вона не ухилилася від підтримки загальної «змови», вкладається руйнівна думка, що нездатність привабити й оженити на собі чоловіка — це ознака її неякісності. І закінчується все тим, що самооцінка жінки повністю стає у залежність від її привабливості для чоловіків. Зверніть увагу, це вкрай важливо. 

Тут ми переходимо в площину психологічних потреб жінки, відповідальність за реалізацію яких, вона також перекладає на чоловіка. Тепер, крім іншого, він повинен поводити себе так, щоб жінка перестала відчувати свою неповноцінність. І якщо він цього не робить, він — винен.

Це і є той камінь спотикання, який руйнує більшість сімей. Жінка намагається вийти зі стану внутрішнього конфлікту за рахунок чоловіка. Але оскільки він не може грати суперечливі одна одній ролі, жінка, рано чи пізно, відчуває, що чоловік їй чогось недодає.

Вона й сама не цілком розуміє, чого їй потрібно, але це не заважає їй звинувачувати в неякісності чоловіка і вимагати від нього рішення відомої казкової проблеми — піди туди, не знаю куди, принеси те, не знаю що. 

А відповідальність за створення цієї проблеми і за її рішення лежить виключно на жінці. Чоловік, в кращому випадку, може допомогти їй усвідомити, що відбувається.

Жіночий маховик гордості і нікчемності

Самооцінка у чоловіків і жінок влаштована більш-менш однаково. І в тих, і в інших є два полюси, що вимагають свого зміцнення. Гордість відіграється через активну взаємодію з навколишнім світом — в порівнянні себе з іншими людьми, в боротьбі за владу, в перемогах над суперниками. А нікчемність або жалість до себе живиться внутрішніми переживаннями, через взаємну емоційну підтримку або самозаспокоєння.

Кожна людина хоче перемог у соціальній сфері та безумовного прийняття в сфері душевної. А різниця між чоловіками і жінками тільки в тому, які засоби для досягнення внутрішнього спокою застосовуються.

Чоловіки, в цьому плані, більш самодостатні — вони цілком можуть справлятися з внутрішнім конфліктом своїми силами — наприклад, через кар'єру, захоплення і чоловічу дружбу. Жінка, з іншого боку, перебуває в стані залежності — щоб угамувати внутрішню тривогу, їй необхідні стосунки з чоловіками. Без чоловіків, жінка не здатна подолати почуття власної неповноцінності.

Ймовірно, така жіноча залежність не є вродженою зумовленістю, а відноситься до результатів соціальної обумовленості. Але глибина і енергетичний заряд цієї програми настільки великий, що за масштабом своїх проявів цілком порівнянний з психологічними інстинктами. Шанс вийти за рамки програми є, але шлях цей тернистий і небезпечний.

А доти, доки жінка дотримується цього закладеного в неї імперативу, вона вестиме гру з чоловіками у двох протилежних напрямках, які і створюють той зовнішній ефект суперечливості і незрозумілості її бажань.

Жіноча гордість

Ця сторона гри змушує жінку вибирати такого чоловіка, який надасть їй певного статусу. 

Чоловік повинен бути переможцем, лідером, типовим «коханцем». Коли жінці вдається привернути до себе такого чоловіка, вона отримує підтвердження своєї власної значущості і на якийсь час заспокоюється.

Основним засобом залучення «крутих» чоловіків є сексуальність. Жінка кидає чоловікам виклик, пропонуючи поборотися за її прихильність, і потім умиротворено віддається переможцю. Але навіть тоді, жінка продовжує перевіряти чоловіка на міцність, провокуючи його на прояв сили — свого роду тест на профпридатність. Якщо чоловік сильніший, тест пройдено, якщо ні, — час шукати заміну.

Є тут і зворотній бік. Разом з тим, що жінка хоче бачити поряд з собою сильного чоловіка і бути ним переможеною, вона і сама хоче його перемогти. Вибравши «найкрутішого» серед інших чоловіка і домігшись його уваги, жінка, незабаром, починає підпорядковувати його собі.

Фактично, жінка прагне повністю і одноосібно заволодіти чоловіком — його увагою, його часом, його вчинками, його бажаннями, його душею. Звідси відбуваються багато сімейних конфліктів, коли дружина вимагає від чоловіка кинути заради неї своїх друзів, просуватися в кар'єрі заради виконання її бажань, розділяти її цінності, приймати її внутрішній світ і так далі.

Користуючись термінологією про чоловічі моделі поведінки, жінка намагається «коханця» перекваліфікувати в «чоловіка». Чоловік може піддатися цьому тиску чи ні, але, якщо жінка не усвідомлює своєї гри, стосунки в будь-якому разі будуть зруйновані.

Якщо чоловік відмовиться підкорятися, жінка буде відчувати, що її недостатньо кохають і не цінують, провалиться в почуття жалю до себе і стане шукати того чоловіка, який її прийме і покохає. Якщо ж чоловік підкориться її волі, жінка відчує себе сильнішою, а значить втратить в ньому опору для своєї гордині. І тепер їй доведеться знову шукати «крутого мужика», який потішить своєю увагою її самолюбство.

В обох випадках проблема гордині виявляється вирішеною лише на короткий час, коли жінка ще зберігає надію, що їй вдасться чоловіка переробити, або поки не опиниться перед фактом, що перероблений і переможений чоловік її більше не приваблює.

Але навіть на цьому короткому проміжку, жінка не відчуває себе щасливою, бо задоволення гордині - це тільки один з полюсів маховика самооцінки.

Жіноча нікчемність

Другий полюс маятника змушує жінку шукати стосунки іншого типу. На перший план тут виходять душевні якості обранця — здатність співпереживати, постійність, вірність, турботливість, передбачуваність і тому подібні. На такого чоловіка покладається відповідний обов'язок — кохати жінку.

У стосунках з «коханцем» є пристрасть, захоплення, грайливість, і на якийсь час цих почуттів вистачає, щоб повірити у взаємне кохання. Але інтенсивність і жар цих емоцій має передбачає, що прогорають вони так само само швидко, як і виникають. Тут немає того вічного кохання, про яке мріє кожна жінка. 

Коханець створює у жінки відчуття власної значущості, дає відчути їй свою сексуальну привабливість, але він не може проникнути в її душу і заспокоїти внутрішню тривогу. Його це й не цікавить — йому немає діла до переживань жінки, оскільки він повністю зосереджений на собі.

Тому, награвшись у стосунки з «крутими мужиками» жінка рано чи пізно починає звертати увагу на інший тип чоловіків — тих, хто виявляє готовність зануритися в її внутрішній світ, зрозуміти її, прийняти і полюбити.

Коханець каже жінці — «Ти чудова!» Чоловік каже — «Ти гарна!»

На полюсі нікчемності, жінка хоче отримати від чоловіка відчуття, що при своїх недоліках і, не дивлячись на всі скоєні помилки, вона залишається для нього гарною і коханою. Отримуючи таке визнання від чоловіка, жінка може на певний час заспокоїтися і примиритися з собою.

Коли кажуть, що всяка жінка хоче кохати і бути коханою, мова йде саме про такі інфантильно-романтичні стосунки. Красиве залицяння, лицарська поведінка, серенади під вікном, палкі зізнання в коханні - все це створює у жінки відчуття внутрішнього спокою.

«Мене кохають, значить, я гарна».

Крім того, стосунки з «чоловіком» дають жінці можливість зміцнити свій тил, відчути безпеку і почати вити гніздо. Передбачуваність і підпорядкованість чоловіка бажанням жінки («Все зроблю заради твого кохання!») створюють у жінки відчуття стабільності та захищеності. Чоловік стає тією тихою гаванню, куди жінка повертається зализати свої рани після зіткнень із зовнішнім світом.

Саме так жінки уявляють собі ідеального чоловіка. Він повинен кохати жінку, піклуватися про неї, виконувати її забаганки, жаліти і заспокоювати її і, взагалі, бути в повному її розпорядженні. Але, як і у випадку з полюсом гордості, є тут і зворотна сторона. 

По-перше, отримуючи від чоловіка всі знаки кохання, які тільки можна вигадати, жінка все-таки залишається незадоволеною. Спочатку їй здається, що вона потрапила в казку, але незабаром, безмежна закоханість чоловіка і готовність дивитися в рот, потихеньку починає її дратувати. Стосунки чоловіка і жінки раптом перетворюються у стосунки матері і дитини.

Чоловік повністю втрачає свою самостійність і підпорядковується жінці. В результаті, він втрачає в очах жінки всякий авторитет, а значить, його думка вже більше не може прийматися на віру.

Тепер його вмовляння «Ти — гарна» втрачають свою магічну силу і не приносять колишнього заспокоєння. Жінка позбавляється тієї емоційної опори, заради якої вона вступила у стосунки з цим чоловіком.

По-друге, відносини з «чоловіком», які передбачають взаємну вірність і кохання до труни, позбавляють жінку морального права відігравати з іншими чоловіками свою гординю. А отже, полюс гордині виявляється не захищений і не дає жінці заспокоїтися остаточно. Провину за цей провал, в її очах, цілком і повністю лежить на чоловікові.

Жінка втрачає будь-яку повагу до свого обранця, цькує його, звинувачує в марно витрачених на нього роках свого життя, вимагає від нього сили і відповідальності, але тим самим тільки погіршує ситуацію. Чоловік втрачає всяку волю, і жінка знову опиняється біля розбитого корита — обидва полюси її понівеченої самооцінки знову рвуть її душу на частини.

Примирення полюсів

Як вже зрозуміло, жінка потребує одночасного захисту обох полюсів самооцінки. В ідеалі, це має бути чоловік, який поєднує в собі всі тридцять три задоволення — чоловік і коханець в одній особі. Але, на практиці, це неможливо. Чоловік, як і жінка, жорстко замкнений у рамках тієї гри, в яку його затягло соціальне виховання.

Тому, у жінки залишається два вибори — змиритися зі своїм нещастям або шукати якісь сурогатні варіанти. Чим суворішим було її моральне виховання, тим вища ймовірність, що вона вибере нещастя. З іншого боку, жінки володіють більшою моральною гнучкістю, знаходять вихід зі своїх труднощів через стосунки з багатьма чоловіками.

Це може бути найочевидніший варіант — чоловік удома і коханець за межами дому — або інші варіанти. Взагалі, для жінки не обов'язково мати сексуальні стосунки з чоловіком, щоб відігравати з ним свою гординю. Їй досить відчувати, що авторитетний для неї чоловік високо її оцінює.

Наприклад, роль псевдо-коханця часто грає високий начальник на роботі. 

Жінка може красуватися перед ним своїми професійними знаннями й уміннями або відкрито з ним фліртувати, не дозволяючи розпускати руки. В обох випадках жінка отримує необхідне їй чоловіче визнання.

Інший цікавий приклад — відносини жінки зі своїм психологом. Чоловік у таких стосунках заздалегідь наділяється величезним авторитетом, а тому його думка набуває для жінки особливого значення. Проблема сексуальних стосунків між психологом і пацієнткою заснована саме на цьому механізмі — жінці дуже хочеться завоювати авторитетного чоловіка і вона навмисно його провокує своїм кокетством.

Крім того, потрібно розуміти, що жінка може включати в свою гру одночасно безліч чоловіків. Роль чоловіка швидше за все буде виконувати один чоловік, зате «коханців» може бути декілька. Один буде підтверджувати її жіночу привабливість, інший буде цінувати її професійні якості, третій буде захоплюватися розумом і так далі. І все це може обходитися без реальних сексуальних контактів.

Власне, зазвичай так і виходить — отримувати зі світу по нитці простіше, ніж знайти одного коханця, який дасть все і відразу. До того ж, такий підхід позбавляє жінку від моральних мук на рахунок своєї зради. Кожен окремий чоловік у її списку не дотягує до ролі повноцінного коханця, а отже, формальної зради одного чоловіка заради іншого не відбувається. Тільки легкий заспокійливий флірт.

Є і ще один важливий момент у всій цій ситуації. Ретельно розподіливши ролі в своїй чоловічій свиті, жінка досягає високого ступеня внутрішнього спокою, але все-таки залишається не цілком щаслива. Для повного задоволення жінці необхідно примирити обидва полюси між собою, тому що тільки так вона може досягти внутрішньої цілісності і позбудеться від останніх моральних страждань.

Вихід із замкнутого кола

Хоча жінка і може обнулити свій внутрішній конфлікт через стосунки з чоловіками, потрібно розуміти, що це тільки милиця — дуже якісна, але все ж таки милиця. Потворна підпора, що виставляє на загальний огляд неповноцінність жіночої душі.
Жінці вкрай рідко вдається стабілізувати свою життєву ситуацію і підібрати такий комплект чоловіків, який принесе їй повний спокій. Але навіть коли це вдається, ситуацію не можна вважати стабільною, адже її душевний стан так і залишається в залежності від чоловіків. Варто одному з них зникнути і весь її казковий світ зруйнується в прах.

Навіть заспокоївши свій внутрішній конфлікт, жінка перебуває в постійному страху, через те, що в будь-який момент щастя може закінчитися. Тому, можна сказати, що жінка просто приречена на страждання того чи іншого роду... поки не відмовиться від гри в гордість і нікчемність.

Отже, підводячи підсумок, для жінки є тільки один єдиний ПРАВИЛЬНИЙ вихід – це покора і повага до чоловіка, який її любить. Тобто жінці потрібно зрозуміти, що означає «слідувати за чоловіком», чому жінці не можна говорити і думати погано про чоловіка, та як почати поважати і цінувати чоловіка.

Цьому розумінню не потрібно вчитися. Це знання розкриється глибоко всередині саме по собі тільки тоді, коли жінка усвідомить своє місце біля чоловіка і змириться, відмовляючись від своєї гордині.