«Consumor aliis inserviendo»
«Світячи іншим – згораю сам»

"Не гамірливі столиці є вирішальними
осередками в історії світу і святості,
а тихі місцини молитов людей.
Там де моляться, там і вирішується не
тільки наша доля після смерті,
але також і хід подій
у цьому світі"

Папа Іван Павло ІІ

Чини Ангелів

Основою для створення церковного вчення про ангелів є написана в V столітті книга Діонісія Ареопагіта «Про небесну ієрархію» (грец. «Περί της ουρανίας», лат. «De caelesti hierarchia»), більше відома в редакції VI століття.

За Діонісієм Ареопагітом ангели розташовуються в наступному порядку:

Перший чин (вища ієрархія)

  • Серафими (івр. שׂרפיםпалаючі, полум'яніючі, вогненні, дав.-гр. σεραφίμ (Іс. 6:2-3) — шестикрилі ангели. «Полум'яніючі», «Вогненні». Вони полум'яніють любов'ю до Бога й багатьох спонукають до неї.

  • Херувими (дав.-гр. χερουβίμ від івр. כרובים, керубим — заступники, розуми, розповсюджувачі пізнання, вилив мудрості (1 М. 3:24; Єз. 10; 17:11) — чотирьохкрилі й чотирьохликі ангели. Їхнє ім'я значить: вилив премудрості, освіта. Сатана був із чину херувимів.

  • Престол (ангел) (дав.-гр. θρόνοι), відповідно до Діонісію: «Богоносні» (Єз. 1:15-21; 10:17) — на них Господь сидить як на престолі й вирікає Суд Свій.


Другий чин (середня ієрархія)

  • Панування, дав.-гр. κυριότητες, лат. dominationes (Кол. 1:16) — наставляють поставлених від Бога земних володарів мудрому керуванню, учать володіти почуттями, приборкувати гріховні прагнення.

  • Сили, дав.-гр. δυνάμεις, лат. potestates (Рим. 8:38 ; Еф. 1:21 ) — творять чудеса й низпосилають благодать чудотворення й прозорливості догідникам Божим.

  • Влади, дав.-гр. ἐξουσίες, лат. virtutes (Кол. 1:16) — мають владу приборкувати силу диявола.


Третій чин (нижча ієрархія)

  • Начала (архонти), дав.-гр. ἀρχαί, лат. principates (Рим. 8:38; Еф. 1:21; Кол. 1:16) — їм доручено управляти Всесвітом і стихіями природи.

  • Архангели (начальники з), дав.-гр. ἀρχάγγελοι} — Михаїл (Об.|12:7) — учителі небесні, учать людей, як надходити в житті.

  • Ангели, дав.-гр. ἀγγελοι — найбільш близькі до людей. Вони оголошують наміри Божиї, наставляють людей до доброчесного й святого життя. Гаврило (Лк. 1:26 ); Рафаїл (Тит. 5:4); (Для Псевдо-Діонісія архангел Михаїл є «ангелом»); Сім Ангелів із золотими чашами, наповненими гнівом Бога (Об. 15:1); Ангел Безодні Аваддон з ланцюгом і ключем від безодні (Об. 9:1, 11; 20:1); Сім Ангелів із трубами (Об. 8:6).